Ірландська Вільна держава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.

Saorstát Éireann
Ірландська Вільна держава
Британський домініон (1922–1931)[a]
Суверенна держава (1931–1937)[b]
1922 – 1937 Ірландія
Прапор Герб
Прапор Печатка
Гімн
"Amhrán na bhFiann"[1]
"Бійцівська пісня"
Ірландія: історичні кордони на карті
Ірландія: історичні кордони на карті
Ірландська вільна держава (зелений)
Столиця Дублін
Мови
Релігії
(1926)[2]
Форма правління унітарна парламентська конституційна монархія
монарх
 - 1922–1936 Георг V
 - 1936 Едуард VIII
 - 1936–1937 Георг VI
генерал-губернатор
 - 1922–1927 Timothy Michael Healy[en]
 - 1928–1932 James McNeill[en]
 - 1932–1936 Domhnall Ua Buachalla[en]
Голова Виконавчої ради
 - 1922–1932 В. Т. Косґрейв
 - 1932–1937 Еймон де Валера
Законодавчий орган Oireachtas
 - Upper house Seanad Éireann
 - Lower house Dáil Éireann
Історія
 - Англо-ірландський договір 6 грудня 1921
 - Конституція Ірландська Вільна держава 6 грудня 1922
 - Конституція Ірландії 29 грудня 1937
Населення
 - 1936 2,968,420[3] осіб
Валюта
Попередник
Наступник
Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії
Ірландська Республіка (1919—1922)
Ірландія
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ірландська Вільна держава
Паспорт Ірландської Вільної держави (ім'я власника видалено)
Наддрукована марка
Плакат, що рекламує товари з ферм Ірландської Вільної держави на сніданок канадцям («Олія, яйця та бекон з Ірландської Вільної держави на наші сніданки»))

Ірландська Вільна держава (англ. Irish Free State, ірл. Saorstát Éireann ˈsˠiːɾˠsˠt̪ˠaːt̪ˠ ˈeːɾʲən̪ˠ) — держава-домініон, яка існувала на території сучасної Республіки Ірландія з 1922 по 1937 роки та є її попередником.

Історія

Ірландська Вільна держава була створена 6 грудня 1922 згідно з англо-ірландським договором підписаним в Лондоні, між представниками Великої Британії та Ірландської Республіки. Договір набув чинності 6 грудня 1922. Вільна держава вийшла з-під контролю Великої Британії, але залишилася в особистій унії з Британією.

На час створення охоплювала всю територію острова Ірландія, але Північна Ірландія вже наступного дня скористалася закріпленим у договорі правом на відокремлення і звернулася до короля з проханням зробити так, аби «повноваження парламенту й уряду Ірландської Вільної держави більш не поширювалися на Північну Ірландію». 8 грудня Північна Ірландія офіційно відокремилася від решти Ірландії.

Ірландська Вільна держава офіційно припинила існування 29 грудня 1937 після ухвалення нової конституції, що послугувала кардинальним етапом перетворення домініону в сучасну Ірландію. Ірландська Вільна держава перейменована в Ірландію.

У роки Другої світової війни Ірландія зберігала нейтралітет.

В 1949 році Ірландія стала Республікою Ірландія та вийшла зі складу Співдружності, що було формальним скасуванням британської влади. У 1985 році було підписано Англо-Ірландську угоду.

Нотатки

  1. Сполучене Королівство та Ірландська Вільна держава вважали одна одну державами з рівним статусом у Британській імперії. Однак для інших суверенних держав (тобто Сполучених Штатів, Франції, Бразилії, Японії, Ефіопії тощо) та міжнародної спільноти в цілому (тобто Ліги Націй) термін домініон був дуже неоднозначним. На момент заснування Ліги Націй у 1924 році Угода Ліги передбачала допуск будь-якої «повністю самоврядної держави, домініону або колонії», маючи на увазі, що «статус домініону був чимось середнім між статусому колонії і держави"
  2. Вестмінстерський статут 1931 розвіює двозначність для міжнародної спільноти, оскільки три британські домініони (Ірландська Вільна держава, Канада та Південно-Африканський Союз) були визнані самостійними суверенними державами. На відміну від того, що сталося в Австралії в 1942 та Новій Зеландії в 1947, весь статут було застосовано до Домініону Канади, Ірландської Вільної держави та Південно-Африканського Союзу без необхідності будь-яких актів ратифікації
  3. Національна мова
  4. Співофіційна та найпоширеніша мова

Примітки

  1. Officially adopted in July 1926. O'Day, Alan (1987). Alan O'Day (ред.). Reactions to Irish nationalism. Continuum International Publishing Group. с. 17. ISBN 978-0-907628-85-9. Архів оригіналу за 14 April 2016. Процитовано 28 April 2011.
  2. 1926 Census Vol.3 Table 1A (PDF). Central Statistics Office. с. 1. Архів (PDF) оригіналу за 20 October 2019. Процитовано 3 March 2020. (1861–1926)
  3. Census of Population 1936 (PDF). Dublin: The Stationery Office. 1938. с. 2. Архів (PDF) оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 10 September 2022.

Література